Як відучити дитину говорити погані слова: топ-5 дієвих порад

Опубліковано 28 Січень 2020 о 15:07

Блог Діти в місті Одеса >  Як відучити дитину говорити погані слова: топ-5 дієвих порад

Малюк, з вуст якого несподівано вилітає то еквівалент «блін», то неадекватний синонім словосполучення «все погано», вводить батьків в стан ступору. Звичайно, підліток, що лається нічим не краще, але пояснити йому, що означає «поводитися некультурно», простіше. Правда, простіше пояснити ще не означає простіше відучити.

Чому діти вживають погані слова?

«Звідки він знає ці слова?» — вигукує мама. «Хто його міг цього навчити?» — жахається, але посміхається папа. Посміхатися може і мама, в цьому немає нічого страшного, просто з вуст дитини будь-яка лайка звучить смішно, хоч і недоречно. Для кожного віку і причин лихослів’я є свої варіанти розв’язання проблеми. То які є причини лайки?

Привернення уваги

Малюк вперше почув невідоме слово у садочку і, прийшовши додому, одразу випалює його. Дитина може навіть не розуміти значення цього слова, і говорить тільки для того, щоб побачити реакцію батьків.

В цьому випадку не варто сварити дитину за нове слівце, і тим паче — карати. Малюк не усвідомлює свого «злочину», тому й покарання буде здаватися йому несправедливим. Сміятися та просити повторити це слово теж не варто. Так, лайка з вуст малюка й правда звучить смішно, але якщо ви загострите увагу дитини на цьому слові, то вона точно його запам’ятає і буде повторювати, щоб знову розсмішити вас. А ви впевнені, що наступного разу це вас також розсмішить?

Спосіб 1 — ігнорування

Тож перший спосіб позбавитись небажаних слів — ігнорування. Удайте, що ви не почули цих слів. Скоріше за все малюк дуже скоро забуде неприємне слівце. Чим гостріша реакція дорослих на лайку, тим більша ймовірність того, що це слово міцно засяде в лексиконі дитини.

Спосіб 2 — пояснення

Photo: Freepik

Якщо перший спосіб не спрацював, і дитина повторює погане слово, рекомендуємо просто поговорити про це. Без нотацій та повчального тону, відповідно до віку дитини, поговоріть про значення слова та причини його використання. Запитайте дитину звідки вона почула це слово. По можливості відгородіть дитину від лайки — слідкуйте за своїми словами, поговоріть з дорослими, з якими контактує дитина, зробіть зауваження у дитячому садочку. Запитайте дитину, що на її думку означає це слово, і чому його говорять. Зазвичай діти не розуміють цього і просто копіюють дорослих. Поясніть, що це погані слова, ви самі їх не використовуєте і не хочете їх чути від дитини. Хороший приклад зазвичай приносить кращі результати, аніж повчальні бесіди.

Спосіб 3 — емоційний зв’язок

Діти дуже гостро реагують на емоційний стан батьків. Ви помічали, як малюки бояться засмутити маму та завжди готові втішити її та заспокоїти. Наприклад, мама дивиться романтичну драму, починає плакати, а чотирирічний син одразу ж обіймає її, витирає сльози та стурбовано запитує, чого це мама плаче. А коли мама пояснює, що це через фільм, то синочок турботливо пропонує вимкнути фільм, щоб більше не було причин плакати. Виглядає це досить зворушливо та трішки кумедно.

Такий емоційний зв’язок можна використати, щоб відучити дитину лаятися: просто скажіть малюку, що вас засмучують погані слова, і вам би стало набагато краще, якби ви більше не чули цих поганих слів з уст своє дитини. Виглядає це як відверта маніпуляція, однак вона принесе користь і вам, і дитині.

Шкільний та підлітковий вік

Діти шкільного та підліткового віку лаються з інших причин, тому і методи треба інші. Розглянемо спочатку причини лайки:

• протест;
• бажання здаватися дорослим;
• наслідування;
• емоційна розрядка і зняття стресу.

Спосіб 4 — не ігнорувати

Що ефективно працює з трирічкою не підходить для школяра. Щоб відучити підлітка від нецензурної лексики, потрібно не замовчувати проблему, а обговорювати. Але мова йде не про те, щоб нагримати на підлітка та заборонити йому лаятися, адже так ми повертаємось до першої причини лайки — протесту.

Спробуйте закликати дитину до раціональності, тільки без повчань. Ви можете обернути все це жартом або щирою розмовою.

Спосіб 5 — дозволити

Photo: Freepik

Можливо не всі батьки погодяться з написаним нижче, але всі люди час від часу говорять погані слова, і підлітку краще не забороняти лаятися, а дозволити, з незначними обмеженнями, наприклад, не лаятися при дорослих, забути про нецензурну лексику в стінах школи, не використовувати лайливі слова, щоб когось образити. Зазвичай коли заборони немає, то і бажання зникає. Та й замість того, щоб забороняти щось підлітку (що саме по собі призводить до протесту), краще покласти на нього відповідальність за доречне використання нецензурної лексики. Адже нам всім іноді хочеться вписати погане слівце в повсякденному житті, наприклад, коли вдарився мізинчиком об кут.

Важливо розібратися, чому саме підліток почав лаятися, та боротися саме з причиною. Якщо це протест проти вашого батьківського контролю, то може настав час послабити його, дати більше свободи? Якщо це бажання здаватися дорослим та наслідувати крутих героїв з фільмів, то доцільно поговорити про те, що дійсно робить дорослим та працювати в цьому напрямі. А якщо підліток прийшов зі школи, й в одному реченні поєднав всі відомі йому лайливі слова, то можливо у нього був поганий день і його просто треба обійняти.

І наостанок порада — навчіть підлітка лаятися, але без використання нецензурних слів. Зняти стрес та відповісти на образи одноліток можна літературною мовою, наприклад, як Шерлок Холмс. Порадьте дитині подивитися сучасний серіал про цього героя, або почитати книги Артура Конан Дойля, Агати Крісті та Марка Твена. Збагачення словникового запасу викорінює слова-паразити та нецензурну лексику.