Чому діти погано себе поводять саме з мамою

Опубліковано 08 Травня 2026 о 10:00

Блог Діти в місті Одеса >  Чому діти погано себе поводять саме з мамою

Photo: Freepik

Майже кожна мама хоча б раз стикалася з проблемою, що вдома дитина поводить себе нестерпно, але в садочку чи у бабусі з поведінкою проблем немає. В такі моменти мами впадають у відчай, починаючи звинувачувати себе та падати духом. Здається, що дитина поводиться найгірше саме з тією людиною, яка найбільше про неї дбає.

«Діти в місті» дізнавалися, чому діти протестують та влаштовують істерики саме з мамами.

Теорія прив’язаності

Сучасна психологія пояснює цей феномен доволі чітко. Часто протест та погана поведінка дитини – це прояв прив’язаності та безпеки. Батьків може дивувати постійна зміна настрою та поведінки. У школі дитина спокійна, у гостях – слухняна, а з іншими дорослими чемна. Вдома ж починається «концерт»: зриви, істерики, сльози через дрібниці та протести.

Одна з головних теорій дитячої психології – теорія прив’язаності. Згідно з цією теорією, дитина найбільш емоційно розкривається поруч з тією людиною, яку вважає найбезпечнішою. Тому мама часто стає людиною, поруч з якою психіка розслабляється і можна не стримувати емоції. Саме тому після садочка чи школи дитина може буквально вивалювати на батьків всі накопичені емоції.

Перепади настрою

Photo: Freepik

Особливо сильно така поведінка може проявлятися після садка або школи. Річ у тім, що маленькі діти витрачають величезну кількість енергії на контроль поведінки поза домом. У садочку або гуртку дитина дотримується правил і контролює себе, а вдома цей ресурс очікувано закінчується. І тоді психіка переходить у режим, коли можна бути собою.

Читайте також: Дитина не слухається: що робити батькам

Чому страждає мама

Найчастіше дитина вередує саме з мамою, хоч це і не залізобетонне правило. Це пов’язане з тим, що саме мама зазвичай головна фігура прив’язаності. Мама найчастіше заспокоює, доглядає за дитиною і реагує на її емоції. Тому з поганими чи складними емоціями приходять саме до неї.

З іншими дорослими дитина може стримуватись через тривогу та страх, що її насварять, не будуть любити чи подумають про неї погано. З мамою є внутрішнє відчуття, що вона все одно прийме і пробачить.

Варто зазначити, що капризи, сльози та агресія після складного дня – це нормальна реакція дитини. В психології це називають емоційним розвантаженням.

Важливий нюанс

Photo: Freepik

Безпечна прив’язаність – це добре, але не означає, що будь-яка поведінка нормальна і її потрібно терпіти. Якщо дитина постійно агресивна, зовсім не вміє регулювати емоції та руйнує все навколо, це вже може бути сигналом перевантаження або труднощів з саморегуляцією.

У таких випадках необхідно дивитися на причину, а не тільки на поведінку. Іноді за протестом може стояти перевтома, голод або потреба в контакті.

Враховуйте особливості вашої дитини. Деяким дітям після важкого дня необхідна тиша та обійми, а не розмови про те, як пройшов день.

Обов’язково допомагайте дитині досліджувати емоції та називати їх. Коли дитина вчиться розпізнавати свої емоції, їй легше ними керувати.

Завжди тримайте в голові, що погана поведінка та істерики можуть свідчити про перевантаження нервової системи, накопичені емоції та відчуття безпеки поруч з мамою. Найважливіше в такі моменти – допомогти дитині поступово навчитися проживати свої емоції без руйнування себе і близьких.

Вам може сподобатися наша стаття: «Я не хочу в школу»: чому навесні у дітей падає мотивація